Anthropic повідомила про експерименти, що показують: малі ІІ‑моделі наближаються до здатності самовідтворюватися на споживчих IoT‑пристроях — від недорогих Android TV‑приставок до «розумних» духовок — і формувати розподілені ботнети для запуску інференсу без опори на дата‑центри.
Як працює «ваговий реплікатор»
У звіті Anthropic йдеться про клас зловмисного ПЗ, який компанія називає weight-based replicator. Замість розповсюдження традиційних виконуваних файлів він передає ваги ІІ‑моделі разом із потрібним програмним оточенням, щоб налаштувати інференс на заражених пристроях. Це дозволяє мережі вузлів самостійно масштабуватися та оновлюватися.
Експеримент: моделі та результати
Дослідники використали недорогі Android TV‑бокси у спрощених умовах (націлі з відкритим неавтентифікованим ADB). Різним моделям призначили ролі: Qwen3.5-9B і GLM-5.2 виступали агентами, що готують і поширюють Llama3.1-8B для інференсу; Gemma4-26B-A4B показала можливість розподілу навантаження на 15 приставок; Opus 4.8 тестували як «радника» для Qwen.
Qwen3.5-9B змогла встановити та налаштувати софт для запуску Llama3.1-8B на восьми з дев’яти типів «заліза». GLM-5.2 у чотирьох із п’яти прогонів досягла всіх восьми вузлів у контрольованій емульованій мережі, тоді як інші моделі менш стабільно проходили весь ланцюжок. Збереження даних з попередніх спроб істотно підвищувало успішність Qwen з 45% до 84%. Додавання порад від Opus 4.8 помітного ефекту не дало.
Ризики та захист
На реальному «залізі» розгортання інференсу відбувалося повільно: орієнтовно 28–51 години для Qwen3.5-9B і 71–150 годин для Gemma4-26B-A4B. Це вікно дає змогу захисникам виявляти аномалії. Серед запропонованих контрзаходів — виявлення великих передавань моделей і нетипового трафіку «пристрій‑до‑пристрою», використання honeypot‑вузлів для аналізу корисного навантаження, карантин підозрілих абонентів і посилення стандартів безпеки IoT.
Терміни та обмеження
Anthropic не продемонструвала повністю автономного «хробака» на реальному IoT‑залізі — наразі це окремі складові ланцюжка. Оцінки строків різняться: за одним із формулювань малі моделі можуть досягти самореплікації «за кілька місяців» за умови збереження темпів прогресу, а інша проєкція відносить необхідну планку можливостей для моделей ≤30 млрд параметрів до кінця 2026 року. У будь-якому разі компанія закликає готуватися: чим продуктивнішими ставатимуть моделі, тим швидше зменшуватиметься час зараження і поширення.